Рада Європи: Дрогобич — розумний підхід до творення «розумного міста»

У міській раді Дрогобича, практика якої «Інноваційний інструмент сталого розвитку громади «Дрогобич – Smart City» у 2017 році стала переможцем Конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування», не просто створили черговий ІТ-продукт – там до справи підійшли системно і, головне, розумно.

Чому, як на мене, саме розумно? – бо добре подивилися навколо на все, що зроблено іншими, що є загальнодоступним. Де був зміст – використали чуже. Де треба – зробили своє. У підсумку, завдяки креативній та продуктивній співпраці між ІТ-фахівцями міськради (Станіслав ГАЙДЕР) та Інститутом міста (Володимир КОНДЗЬОЛКА), створено таку собі цілісну «екосистему» різноманітних електронних інструментів (як своїх, так і чужих, як платних, так і безкоштовних), за допомогою яких максимально комплексно забезпечено потребу місцевої влади і громади в електронних сервісах.

А оскільки автори не намагалися щоразу «видумувати велосипед» – тобто самостійно робити те, що вже зроблено іншими, то і ціна такої комплексної системи вийшла далеко не захмарною.

Ось, певно, неповний перелік електронних сервісів, які пропонує Дрогобицька міська рада:
• вся публічна інформація (зокрема рішення міськради та документи просторового планування);
• відкритий бюджет міста;
• бюджетна карта Дрогобича (з відмітками, де і які роботи виконано чи зараз виконуються);
• фінансовий моніторинг електронних закупівель та діяльності виконкому;
• реєстр комунальної власності з візуалізацією на мапі;
• мапа житлово-комунальних проблем;
• мапа якості доріг міста;
• мапа точок розміщення реклами;
• мапа МАФів, виїзної торгівлі, атракціонів;
• електронне звернення;
• електронний запис на прийом;
• електронний запит на інформацію;
• електронні петиції;
• адміністративні послуги черед iGov;
• електронний запис на прийом до лікаря;
• електронна історія візитів до лікарень;
• батьківська плата та благодійні внески у школах;
• контроль споживання енергоресурсів комунальними закладами (82 заклади);
• інформація про хворих, на лікування кого збираються пожертви;
• оперативні сповіщення про важливі новини;
• інформаційно-сенсорні стенди;
• додаток «Дрогобич Туристичний»;
• мобільний додаток «Дрогобич Smart Сity» (нині він об’єднує понад 20 електронних сервісів, більшість з яких засновані на відкритих даних).

Як результат, кількість унікальних відвідувачів сайту Дрогобицької міської ради зросла від 7 тисяч на місяць у 2016 році до 40-50 тисяч щомісяця влітку та восени 2017 року. І це в не надто великому місті, де кількість населення – менше 80 тисяч осіб! Бо ж є за чим ходити на сайт, та й, до того ж, система електронних сервісів постійно розвивається.

І ще одна – чи не найцікавіша на перспективу – особливість підходу, впровадженого у Дрогобичі: орієнтація не на самостійно придумані критерії якості, а на міжнародні стандарти.

Бо у нас звикли на власний розсуд і щоразу заново продукувати все нові рейтинги, все нові критерії належності роботи муніципалітетів. У Дрогобичі зробили інакше: проаналізували міжнародні стандарти ISO у цій сфері, й саме з цих стандартів взяли критерії для оцінювання якості муніципального управління. Насамперед, йдеться про стандарт ISO 37101 «Сталий розвиток громад – Система управління в інтересах сталого розвитку».

Тепер у всій Львівській області з ініціативи Дрогобицької міськради запроваджується SMART-рейтинг територій, заснований на стандартах ISO. Справа за малим – запровадити подібний підхід на загальнодержавному рівні.

І на впровадження всіх цих інновацій знадобилося всього півтора року й не так вже й багато грошей – всього приблизно півмільйона гривень. І ще півмільйона коштували інформаційні стенди.

Тож, недарма міська рада Дрогобича і Конкурс кращих практик виграла, і у десятку найбільш прозорих міських рад України (за версією Transparency International Ukraine) потрапила.
Бо розумно вибудовують електронне врядування і розвиток розумного міста.

Ігор АБРАМ’ЮК
для Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні»